и о прекрасном

Художник Мила. 3 года.
Картины называются “Сестрички”, “Кошенята” и “Про улитку”

..

Герої не вмирають.. Це правда. Але правда і те, що саме герої вмирають щодня..

Мене вражає щире здивування – чому в Києві люди розважаються, купляють айфони, квитки на Мальдіви, їдять в ресторанах і взагалі не переймаються в той час, коли на Донбасі м*ясорубка, коли біженці мерзнуть, голодають, ночують в машинах волонтерів.

Друзі, згадайте січень-лютий 2014. Київ. В центрі міста вбивають людей, а місто живе своїм життям. Люди затарюються в магазинах, бурчать, що закрили метро. “Скорее бы уже расстреляли этих майданутых!”, – сказала жінка в аптеці, коли я закупала ліки для поранених 18 лютого. Пам*ятаю, як йшла пішки на Майдан, а люди спокійно вигулювали собак, прямували на побачення, домовляючись по телефону, куди зараз відправитись – в клуб чи в кіно..

А ви кажете Донбас..