Все почалося з того, що в суботу моя подруга-волонтер попросила поширити об`яву – потрібна машина, щоб відвезти цуценя з київського притулку до Коростеня – там на нього чекає потенційна хазяйка.
Я зрозуміла, що скоріше всього собачку повеземо ми, тому що якщо не ми, то хто? Волонтер Наталя показала вконтакті дівчину, до якої поїде цуценя. Ми з Єгором подивилися її сторінку – зараз визначити, що перед тобою за людина дуже просто – достатньо глянути на те, що вона постила 18-20 лютого. В ці страшні для України дні дівчина займалася своїми дєвочковими справами, картинки, фотки, цитати-афоризми.. Потім ще цікавіше – вияснилося, що вона проти Майдану.. І чоловік в неї міліціонер.
В мені боролися багато почуттів. З одного боку – волонтер Наталя теж майбутній міліціонер, але я знаю, яка вона порядна, чесна, смілива, добра. Скільки життів вона спасла, скільки любові в ній.. Тому міліціонер – це не вирок (хоча в нашій країні, на жаль, часто це діагноз).
По-друге, ця молода сім`я із Коростеня проти Майдана, але вони хочуть подарувати дім та щастя собачці, яка не пристижна, не породиста, яка натерпілася за своє маленьке життя багато лиха (Наталя знайшла її взимку, з сестричкою. Сестричка померла, а Ніка вичухалася і декілька місяців чекала на людину, яка стане їй справжнім другом). І ось таким другом хоче стати антимайданівська дівчина.. Ми не уявляли собі її реакцію, коли вона побачить, що Ніку привезуть їй майдануті бандерівці з прапорами на машині та тризубом на кепках. Але рішення було прийнято – заради щастя собачки, ми відвеземо її куди і кому завгодно – головне, щоб її там любили.
Дівчина з Коростеня дуже готувалася до зустрічі з Нікою. Купила ошийник, поводок, іграшки та інші приємності, які зроблять маленьку собачку радісною. На сторінці вконтакті дівчина розмістила фото Ніки з підписом, що вже завтра в них з`явиться новий член сім ї.
Ми домовляємося з Наталочкою їхати в неділю в Коростень. Шлях не близький. Нас в машині буде шестеро – ще діти з нами + Ніка. Я починаю готувати їжу в дорогу, збирати речі. Думаю, як все кращє зробити, щоб собачка витримала поїздку.
На душі було важко. А якщо Ніка їм набридне? А якщо її виженуть з дому? Ми з Наталкою далеко – на відстані 150 км. Як допоможемо, як захистимо цуценя?
І тут починаються дива.
Біля дванадцятої години ночі Наталочці пише жінка, каже, що вона закохалася у Ніку, що вона їй навіть приснилася. Жінка дуже хоче взяти собачку, але в неї два коти і великий барбос – всі підібрані з вулиці, всі любимі. Йдемо на сторінку до жінки, до речі, теж Наталя її звати, і бачимо, що людина обожнює тварин, допомагає безпритульним і взагалі – наш чєловєк! Мешкає в Києві.
Як промінь надії ця жінка! Але що робити з дівчиною, яка так чекає на Ніку.. Це ж треба – декілька місяців собачкою ніхто не цікавився, а тут в один день Ніка стала бажаним гран-прі для двох сімей.
Ми не знали як вчинити.. Вирішили – як буде краще для собачки, так і зробимо. Зранку поїхали знайомитися з Наталею і її красенем собакою. По дорозі бачили багато людей, які несли освячену вербу. Бог, допоможи, будь ласка!
Як тільки ми зустрілися, відразу стало зрозуміло, що Наташа наче вийшла із собачої мрії про ідеальну хазяйку. Вона фанатка собак. Її життя присвячено любимим тваринам. Вона їх розуміє, береже та балує.
Ніка поводила себе дуже скромно та чемно. Кожен попадає в полон її чарівності. Собакевич Наталі, метис вівчарки, розумний, сильний, балуваний, добре прийняв Ніку. Ми дуже йому за це вдячні, бо доля Ніки залежала тільки від нього, від його реакції.
А тим часом, дівчина з Коростеня чекала собачку, телефонувала кожні півгодини, хвилювалася та готувала їжу, щоб зустрічати “сонечко” – так вона називала Ніку. Ми почували себе дуже поганими, тому що забираємо у людини здійснення мрії, і віддаємо її іншій жінці, але – ми бачили, що Ніка попала в чудову родину, ще й в Києві, де ми поруч і завжди можемо їй допомогти.
Через декілька годин Наталя прислала нам фото з прогулянки, де Ніка і Адюша виглядають так гармонійно, наче все життя мешкають разом.
Але це ще не всі радощі в чудову Вербну неділю. Дівчина з Коростеня теж прислала фото, де посміхається щасливе цуценя, якого вона сьогодні взяла з притулку замість Ніки!
Ми зрозуміли, що так все добре сталося тому, що коли об`єднуються три Наталі – волонтер Наталочка, Наталя – яка удочерила Ніку, та я – тоді ні в кого нема шансів бути нещасним. А якщо серйозно – дві тварини сьогодні здобули господарів вищого гатунку тому, що всі люди в цій ситуації поводили себе по-людські. А коли люди – Люди, тоді і стаються дива.