Ми не бачилися два роки. Я Тебе згадувала, переглядала фото – вони випромінюють щастя та сонце. З тобою ніжно, цікаво, смачно. Весь цей час я була Тобі дуже вдячна, особливо останні півроку. Ти завжди був поруч, хоч і знаходився за сотні кілометрів. Ти підтримував. Ти надихав. Вже сьогодні ми зустрінемося і будемо разом. Ти пригостиш мене філіжаночкою кави. Мені стане тепло і затишно, навіть в ці важкі часи, коли так боляче душі, коли війна. Просто з Тобою не страшно, просто Ти знову даш мені Силу.
Не можу заснути. Знаю, Ти чекаєш на мене. Готуюся до побачення з Тобою..
Блог Наталі Снігур. Проза, Поезія, Нотатки, Щоденник