Напоминаю себе кошку – когда ей нехорошо, она знает какую траву надо съесть, чтобы полегчало. Так и я интуитивно понимаю, что требуется сделать, дабы выйти к свету, если запуталась, потерялась, устала.
в суботу
в Пласті Свято Весни. Ян з Марією поїхали у ліс з пластунами. Ігри, змагання, пригоди. Їли смажені жолуді, пили чай з шишок, робили годівнички для птахів. Яна взяли в полон, але він сказав: краще життя забирайте, але рабом не буду. І життя “забрали”, але не свободу.
Син повернувся до Києва ввечері, брудний, вибіганий, щасливий, а Марійка залишилася з ночівлею до завтра.
Дуже раджу віддавати дітей у Пласт. Шкодую, що в моєму дитинстві такого не було.