Подивилися “Незламну”. Мені не сподобалось. Ідея, сюжет хороші, але якесь все таке не справжнє.. Ніби листаю глянцевий журнал про війну. “Поводир” мене зачепив, залишив в душі слід, а “Незламна” стала розчаруванням. Зато тепер в мене є СВОЯ думка про цей фільм.
Батьки привезли Паску і крашені яйця. Сказали з*їсти в неділю, не раніше. А з нами так не можна. Де взяти ту силу волі, якщо перед тобою стоїть і пахне великий здобний хліб? А глазурь? Як це винести, люди добрі? Корочє, з*їли ми з Яном цю смакоту. Ні один мускл не дрогнув на обличчі Марії, яка поститься. Я в шоці від цієї дитини.
Єгор купив дві гігантські паски. Одну з я ких ми теж майже злопали. До Великодня залишився день і одна пасочка. Зараз поснідаємо нею.
А поки ми грішимо направо й наліво, Ян фотографує весну. Все подвір*я у фіалках. Я знаю, це наша киця Фєєчка посилає нам свою любов. В жовтні ми похоронили її біля дому. Поруч з могилкою серед осені та холоду спалахнули лісні фіалки. Зараз ці квіти усюди. Філковий килим. Фєєчка, пам*ятаємо..
Блог Наталі Снігур. Проза, Поезія, Нотатки, Щоденник