В останній вечір подорожі відбувся майстер-клас по вареникам. Дівчата створювали справжню магію в домашніх умовах. Було затишно і весело. В каміні потріскували дрова. Ми співали українських пісень, пили домашнє вино, сміялися.
Я так і не навчилася ліпити вареники (погодьтеся, повинен в мене бути хоч один недолік), але як завжди була в рядах папараці.
І сокира – то більш моє, ніж борщі (добро должно быть с топором).
