Автор: Наталя Снігур

Ватра, співи просто неба, друзі, катання на конях, битви на човнах, лава на лаву, мушкети, стріляння з лука, метання ножиків та сурікенів, взбирання на гору, виживання, бойовий гопак, чарівне свято Івана Купала, плетіння косичок та вінків, ляльки-мотанки, створення прикрас, хороводи, пригоди у коваля, квести, руханка на світанку, пісні вночі, розмови після відбою, секрети, страшилки. Оце я розумію – канікули

Марійка повернулася з “Козацької Фортеці” і через декілька днів поїхала під Львов в пластунський табір.
В “Козацькій Фортеці” був жестяк з погодою. Злива, вітер, холод. З вісімдесяти дівчат залишилося тридцять п*ять. Марійка, як і весь її курінь, категоричо відмовилася їхати додому. Мужньо витримала до кінця заїзду. Кажуть, за всю історію тобору це була найскладніша зміна через погодні умови. Батьки не змогли вмовити дівчат втекти від осіннього літа додому. Але воно того варте.

Однажды я очутилась в неинтересном месте. Было скучно. От нечего делать открыла ФБ и “случайно” попала на страничку невероятной Tamriko Sholi
Тамрико стала для меня открытием. Я провалилась в портал потрясающих мыслей, шарма и настоящей женственности.
Сегодня у Тамрико День рождения. Я летела в Пушкинский парк, поблагодарить эту маленькую, хрупкую девушку, которая не скрывает свой талант, а несёт его, как огонь, людям, делится с нами своим Даром.
Я впитывала каждое её слово. Тамрико сказала:
– Если бы я была скромной, мы бы сейчас здесь не стояли.
Меня эти слова перевернули и поставили с головы на ноги. Вечно я стесняюсь, боюсь быть навязчивой, неуместной, поэтому люди мало что знают о моём творчестве, о книге, о сайте. А получается, я не скромничаю, я жадничаю..
А ещё Тамрико сказала: “Важно, чтобы украинские писатели помогали друг другу, поддерживали, общались, держали связь. Если этого не делать – украинской литературы не будет.”
Чудесный день с удивительной Тамрико Шоли в главной роли.. За окном лето притворяется осенью, дождь и солнце играют друг с другом в прятки, а я пью сладкий чай и ныряю в книгу “Внутри Женщины”. Падаю в приключение, не выходя из дома.
Путешествие из души в душу..

– Люди бувають добрі та злі. Добрі люди – це фільтри, а злі – забруднювачі. Енергія, як вода – нейтральна. Коли вона проходить через погану людину “забруднювач” – енергия псується, але цю енергію можна очистити. Якщо ця енергія пройде через добру людину “фільтр”, енергія стане чистою. Є ще один вид людей. Ці люди роблять добро не від душі, а нещиро. Такі люди називаються “хлорка”. Тобто вода тіпа очищена, але пити її не можна.

Сьогодні наш сімейний чарівний день. Спочатку в цей день ми одружилися, а через п*ять років, 8 липня в нас народився син.
Ян, дякую, що вибрав нас своїми батьками. Це велика честь і неймовірна радість. Щастя, здоров*я тобі, синочок. І щоб в Україні, в яку ти ТАК закоханий, був мир.

П*ятнадцять років тому 8 липня ми одружилися, і до сих пір не повбивали один одного. Шлюб – це екстремальна пригода та справжня духовна практика. Потужна, важка, прикольна практика. Тепер ми знаємо, що 1+1=5.
Єгорка, оце ми з тобою псіханули 🙂

Мила кружится на карусели. Подходит девочка, садится рядом.
– Меня зовут Мила, а тебя?
– Алина. Тебе сколько лет?
– Четыре.
– А мне пять. Давай дружить.
– Давай. А ты умеешь хранить секреты?
– Конечно. Я ведь ещё не выросла.

***
Міла звонить з дачі:
– Мам, Вова знайшов на дорозі живу черепаху! Вона дика і справжня! В неї навіть є панцирь!!!! Ми віднесли її на річку, і вона пірнула у воду!!!!!!!!
***
Ян в таборі Козацька Фортеця:
– Мам! В мене золоті нашивки по стрілянню з лука, по скалолазанью, коням, човнам і виживанню! Я варив куліш, і ми бачили ужиху з ужатами! І кабана! Він чорний! А ще ми ходили в похід і дійшли аж до Холодного Яру, де козаки не програли ні однієї битви з татарами! А одного разу ми побачили на озері якісь пелюстки. Багато-багато. А поруч немає ніяких рослин, дерев, нема звідки взятися пелюстками. Я потрогав один, він розкрився, а там ще пелюстки. Придивилися, а це раки плавають!!!!!!!! А ще ми роздивлялися в лісі сліди кози, кабана, оленя, кота, а самий крутий слід у черв*яка!
– Клас! У вас був Івана Купала?
– Ага! Так цікаво! Я кинув у воду двадцять сім дівчат!
***
Марійка в таборі пластунів. Вони живуть в лісі, мобільний зв*язок поганий, дітям видають телефони раз в три дні на півгодини. Вчора була гроза, один з наметів зламався, тобто справжнє виживання – дівчата в захваті.
Від Марії смс:
“Привіт, мамо! Все добре. Тут класно. Вчора стерегли вночі табір з 3 по 5 ночі! Була гроза. Все чудово, люблю тебе, бувай! Ти найкраща! Богословення тобі!”