День: 08.09.2014

#хорошіновини

Маленьких щастєчок багато – тільки треба їх помічати і бути вдячними за них. Привітання з Днем Янгола. Військова форма сохне під сонечком на дворі. Метелик на камуфляжі. Посмішки дітей після каратешного тренування. Міла маленьким метеорчіком бігає по стадіону. Єгор прийшов додому, вечеряємо. Усією родиною розв*язуємо Марійчині завдання по математиці. Ян зробив морозиво з клубнікою, потер шоколаду – смакота!
Стільки питань за день вирішено, все заплановане виконано. Втомилася. Приємно втомилася. Ян посадив мене за стіл і дав кави с шоколадом. Так приємно, коли про тебе піклується синочок.
Тільки що Єгору зателефонував хлопець, якого усім світом збирали на фронт. Ми його не знаємо. Все передавали через маму. Роман дякував, що відгукнулися. Казав, коли повернеться, обов*язково зустрінемося, він накриє стіл за свій рахунок і відсвяткуємо перемогу. А Єгор в свою чергу – дякував йому, що захищає нас.
Будь ласка, хай йде війна з нашої землі. Хай Роман повертається живим та здоровим до своєї сім*ї. Ми бачили його тендітну маму з очима-вишнями, його маленьких чудових діточок. Наші чоловіки повинні жити, любити, будувати щасливу країну. Господи, допоможи усім нам в боротьбі з нечістю. Захисти мій народ.

До #хорошіновини від всього серця запрошую Natali Koveda та Валерия Жиркова. Дівчата, побільше всім нам добрих новин!

Ян говорит:
– Поскорее бы уже вырасти, я так хочу быть поваром!
– А я хочу быть принцессой, – Мила отщипнула от грозди виноградинку.
– Принцессой? – улыбнулся Ян. – Это возможно, если пойти к английской королеве и усыновиться у неё.
У Милы в глазах блеснули слёзы:
– Это значит, что у меня будет другая мама? Нет. Я хочу быть здесь принцессой, у вас, и с этой мамой.
Мы решили, что так тому и быть, ведь никто не возражает?

Во дворе сушится военная форма. Над ней еще зелёные груши принимают солнечные ванны, подставляют под лучи толстые бока. Яркая вертушка играет с ветерком, весело кружится от его воздушных поцелуев. В голубом небе суетятся птички. Радужные мыльные пузыри улетают в космос. Черная кошка свернулась калачиком в малиннике. Вселенную раскрашивает смех ребёнка, прыгающего на батуте, до самых облаков.

На военную куртку села бабочка. Яркий лоскуток на камуфляже. Задумалась бабочка.. Взмахнула крыльями, покружилась в воздухе, улетела. А куртка осталась пропитываться солнцем и моей молитвой. Скоро ее наденет тот, кого я не знаю, но люблю всей душой. Тот, кто защитит этот мир с грушами, вертушкой, кошкой и ребенком. Закроет своей жизнью от войны тысячи таких миров.