Рік тому, в цей день, ми снідали поруч з океаном в Miami Beach. Рік тому ми вважали, що Україна безнадійна і треба валити звідси.
Пам*ятаю, як плакала в США, дивлячись на зовсім інший світ, де поліцейські захищають громадян, де судді карають винних, де пенсіонери посміхнені та забезпечені, а тварини захищенні від садистів.. Я плакала від болю за свій народ.. Не розуміла, чому ми, українці, не можемо жити по людські, це ж легко – не красти, не давати хабарі, берегти свою країну, підтримувати, поважати один одного..
Рік тому нам пощастило побувати у найкращій подорожі в своєму житті. Рік тому в цей день ми не уявляли собі, що вже через півмісяця будемо стояти на Михайлівській, потім на Майдані, що на наших очах, нашими діями буде творитися історія..
Рік тому ми нічого цього не знали. Просто одягли вишиванки та безтурботні, щасливі гуляли по чарівному Miami Beach..
