В монастирі Міла уважно роздивлялася безліч ікон з маленьким Ісусом Христом і Божою матір*ю.
– Хто ця дитинка? – спитала донечка.
– Ісус. Син Бога.
– А ця жінка, що тримає його теж Бог?
– В якійсь мірі так. Це його мама – Божа матір.
Перед сном обнімаємося з Мілою.
– Мамо, ми з тобою як Бог.
– Що ти маєш на увазі?
– Раніше я думала, що Бог – це великий синій шар. Ніби повітряний величезний шар, а тепер знаю, що Бог – це мама і дитинка – як ти і я. Я – дитинка, ти – моя мама – Бог зробив нас схожими на себе. Ми як Бог.