***
– Ян, включи якусь ізящну пісню!
***
Єгор робить шкаф.
Міла:
– Я теж буду робити шкаф з папою. Я вмію. І люблю допомагати людям. А ще, коли я допомагаю, я вчуся. Якщо мені не дозволяти вчитися, тоді я виросту і не буду вміти робити шкафи. І тоді всі скажуть: “Що це за дівчинка, яка не вміє зробити шкаф?”
***
Міла співає пісню Мері Попінс:
Вы само совершенство! Вы само совершенство
От улыбки до женства* выше всяких похвал.
*Женство – Це любовь, така любов, що втриматься не можу, і аж сльози (примітка Мили)
***
Ян і Міла посварился з-за іграшкового грузовіка. Ян не дає його сестріі:
– Він мені потрібен по сюжету!
Всі вже не знають, куди дітися від їх війни. Раптом Міла відриває обличчя від подушки і крізь сльози кричить нам з Єгором:
– Ну, звісно! вам краще ніж мені!!!!
– Що ти маєш на увазі?
– Вам краще! У вас є дім, у вас є діти, а у мене нічого немає, навіть грузовичка!!!
– Так які до нас претензії? В чому ми винні?
– Це не претензії! Це мені дуже сумно!
Ян, дивлячись на цю істерику, здається:
– Добре, я дам тобі грузовик.
Міла руки в боки:
– Не треба!
– Чому???
– Я вже розхотіла!!!! – сидить набурмосена, шморгає.
Ян протягує сестрі дорогоціний грузовик. За рулем іграшковий, але дуже схожий на справжнього, таракан.
– Не хочу я! Мені не потрібен грузовичок з тараканом! Мені треба вкласти там свого динозаврика спати.
Ян слухняно забирає таракана і віддає яблуко розбрату сестрі.
Міла зі скорбним виглядом бере грузовичок і гордо, з червоними від сльоз очима та рожевим носиком, йде до кімнати. Ян щасливий, що грузовичок від нього все ж таки прийняли.