..

Між багатьма справами, які повинна встигти зробити, мені із підсвідомості маякує Львів – стільки всього не написала я ще про нього.. А він тактовно чекає – бо чемний, бо Львів
Тому, попри усе, я буду робити маленькі перерви на каву і спогади про те як ми їздили в гості до міста Лева.
До речі, місто неймовірно чисте. Завжди. Усюди. Ми були там і в розпал свята – чисто! Навіть на околицях після трьох днів святкування – чисто! І явно не тому, що постійно прибирають, а тому, що не смітять.
Вразила молодь. Такий випадок був. Вечір. Ми вибирали цукерки у магазині зі всякою солодкою смакотою. Увійшли п ять хлопців, років 16 -18. Кожен купив собі по льодянику на паличці, і веселі, пішли на гульки. Не пиво, не цигарки, а льодяники! Великі, різнокольорові, прикольні! Видно, що парубки роблять так часто, що це для них така ж звичка, як для інших купити наприклад, пиво перед вечірнім променадом.
Львівські хлопці та дівчата гарні, посміхнені, україномовні. Дуже приємно на таку молодь дивитися.