Міла дивиться на мене насторожено:
– Мама, а ти будеш бабусею?
– Буду, коли в тебе народяться дітки.
– Я хочу, щоб ти назавжди залишилась мамою, – на очах у донечки з*являються сльози. – Не хочу, щоб ти була старенька, будь новенька.
– Так я залишусь твоєю мамою, а діткам твоїм стану бабусею.
– Будеш мамою мами?!
– Так! І буду молода.
– І рівненька?
– І рівненька.
– Але ж бабусі всі згорблені.
– Я буду рівненька і гарна. Буду бабусею для ваших з Марією і Яном діточок.
– В мене буде багато діток! – Міла сяє від щастя. – Хочу мінятися ними з Машою. Я їй своїх, вона мені своїх, Але я не хочу бути бабусею, хочу завжди бути дівчинкою, бути собою хочу.