про мрії

Коли полковника Мамчура і його військову частину перевели з Криму до Миколаєва, де живе моя мама, вона мріяла йому допомогти, віддячити за його подвиг.
Чим може допомогти сімдесятирічна пенсіонерка – вона віддає свою пенсію на закупівлю потрібних речей для бійців. А ще мама репетитор англійської мови. Дуже їй хотілося безкоштовно давати уроки дитині Мамчура, Але виявилося, що їх військова частина розташувалася аж в Кульбакіно – це дуже далеко від мами, і донька у полковника вже доросла. Тобто не склалося.
Вчора до мами прийшла жінка з дитиною – їм порекомендували маму як репетитора. Домовилися займатися 2-3 раза на тиждень. Розговорилися. Виявилось, що їх родина переїхала з Криму. Чоловік служив в бригаді Мамчура (пам*ятаєте відео, де мужній полковник зі своєю бригадою йде під жовтоблакитним прапором на ворога? Там був і чоловік цієї жінки), а потім він пішов воювати. Зараз повернувся додому і сказав, що донечці необхідно вчити англійську. Війна війною, а освіту дитина повинна мати хорошу.
Мама миттєво відмінила оплату за уроки і запропонувала займатися з дівчинкою кожного дня. Дитина живе поруч, тому буде не складно зустрічатися так часто. Жіночці стало незручно, вона відмовлялася, але мама була категорична:
– Для мене велика честь – мати можливість допомогти родині нашого захистника. І мови не може бути про гроші. Зрозумійте, ви допомагаєте здійснити мою МРІЮ.