Та запросто!
Марійка явно не в мати пішла. Я завжди закохувалася направо і наліво, постійні курортні й некурортні романи, побачення.. а моя старша донька серйозна, нелегковажна, якась доросла, мудра, прости Господи.. Але це не заважає хлопцям закохуватися в неї.
На цей раз чари Марії подіяли на альфа-козака на прізвисько Лютий. Лютий – тому що в “лава на лаву” один переміг п*ять суперників. На Івана Купала було там у них дуже романтично, але подробиць не розповім, бо Марійка буде мене сварити. Вона взагалі не звертає на таке уваги і мене охолоджує строгим поглядом а-ля “Мам, узбагойзя”. А мені ж цікаво!
Коли Ян дізнався, що його сестра подобається Лютому, був в захваті.
– Це ж Лютий! Він такий класний! Сильний, сміливий і любить дітей! Ми його Лютіком називали. Йому шістнадцять! Він на гітарі грає!
– А Марійка від нього ховалася, – наябєднічала я.
– Чому????
– Не хотіла з ним гуляти.
– От ви дівчата дивні. Як вас зрозуміти? Лютий такий прикольний.. Він стріляє з лука, як ельф з “Володаря перстня”! Що вам ще треба?
