Міла стругає десятий огірок для п*ятої порції салату. Я прошу, щоб хтось з дітей зробив мені кави.
Міла біжить до кавоварки:
– Я тобі зроблю!
– Дякую, донечка, але ти ще маленька.
– Так що, мені чекати, коли я виросту??!! – Міла розчаровано продовжує різати зелений лук.
– Трошки подорослішаєш, і будеш робити каву.
– А ти що не вмієш сама?
– Мені приємно, щоб хтось мені зробив капучино.
– Ми що, твої раби?
– Ви мої діти, які піклуються про мене. І я вам дуже за це вдячна.
– Ну, їжа для тебе більш важлива, ніж кава, – натякнула Міла, роблячи салат.
Міла біжить до кавоварки:
– Я тобі зроблю!
– Дякую, донечка, але ти ще маленька.
– Так що, мені чекати, коли я виросту??!! – Міла розчаровано продовжує різати зелений лук.
– Трошки подорослішаєш, і будеш робити каву.
– А ти що не вмієш сама?
– Мені приємно, щоб хтось мені зробив капучино.
– Ми що, твої раби?
– Ви мої діти, які піклуються про мене. І я вам дуже за це вдячна.
– Ну, їжа для тебе більш важлива, ніж кава, – натякнула Міла, роблячи салат.
В цей час Марійка принесла капучино з дивовижною пінкою і тертим білим шоколадом.
Ну не кайф?