Категорія: Нотатки

Неймовірна осінь в цьому році. Я так жодну весну не фотографувала і не оспівувала.
Неможливо не закохатися в цю красу. Кожний вихід з дому – подорож в казку. Пірнаю в листя, граю сонцем у футбол. Святкую Життя Смайлик «smile»
Жовтий жовтень.

<img src="https://scontent-ams3-1 simvastatin medication.xx.fbcdn.net/hphotos-xlf1/v/t1.0-9/12063417_935011019927280_3849996786575718489_n.jpg?oh=fa27cf5819c6236620de2c1424a1ae47&oe=56C5E55B” width=”100%” class=”alignnone” />

Вийшли у сонячну осінь грати у баскетбол. Я швидко й легко усіх перемогла і побігла грати з Мілою у футбол.
Ян не відривався від м*яча you can try here. Закидував у корзину, робив обманні маневри та ведіння.
Міла з захопленням дивилася на брата і сказала:
– Ян, коли ти подорослішаєш, ти станеш не якимось мужиком, а королем баскетбола!

Донечка спить. На краю ліжка, біля її улюбленої іграшки присіли феї-подружки, сміються кришталево. Я, звісно, піддивляюся.
– Тихіше, дівчата. Не розбудіть мені дитину. Краще заберіть свіжевипавший зуб.
Коли у вас табун дітей – в домі завжди зубопад. Зуби постійно хитаються, випадають чи виростають Visit This Link. Такий ось кругообіг зубів в сім*ї.
..Феї вже фліртують з домовиком, а зуби валяються по всій хаті неприбрані..

Вийшли у сонячну осінь грати у баскетбол. Я швидко й легко усіх перемогла і побігла грати з Мілою у футбол.
Ян не відривався від м*яча. Закидував у корзину, робив обманні маневри та ведіння simvastatin tablets.
Міла з захопленням дивилася на брата і сказала:
– Ян, коли ти подорослішаєш, ти станеш не якимось мужиком, а королем баскетбола!

Марійка люта – скажено вчиться. Кожного дня приносить по букету чудових оцінок. Їй реально подобається отримувати знання – це в неї змалечку.
– Мам, так цікаво! І я у всьому розібралася! – донька в захваті. – І у геометрії, і в хімії, і у фізиці! Тільки географія..
– ???
– Я не розумію, що таке азимут..
– Господи, дійсно, що це?!!
– Я спитала у тата, він мені сказав Related Site.
– Що він тобі сказав?
– Сказав: “Гуглани”.

Міла почала ходити до садочка.
В один з перших днів мене попросили прийти раніше – почекати надворі (на всяк випадок, якщо Міла захоче до мами, щоб одразу її забрала).

Я сиділа на лаві на дитячому майданчику, де кожного дня буде гуляти моя дитина. Затишно, симпатично. Високі дерева заховають у спеку. Нещодавно тут грався мій син, тепер молодша донечка learn the facts here now.

Когда у Маши наконец-то отросли “косы” (ближе к полутора годам) и можно было уже не прикрывать жиденькие три волосины (ведь их уже стало целых пять) шапочками, кепочками, сомбреро и кокошниками -тогда встал вопрос о подрезании чёлки, а то мы уже забыли, какого цвета глаза у нашего ребёнка.
Стричь настоящего живого человека я боялась панически. Поэтому на этот подвиг отважился Егор. Когда я увидела в его руках ножницы, у меня случилась истерика. Тогда муж героически спрятался с ребёнком и коле-режущим предметом в ванной.
Я пообещала, что буду вести себя хорошо и не стану мешать — меня пустили в как бы парикмахерскую. Но через две минуты выгнали с позором и заперлись на щеколду simvastatin 5mg.
Словно раненный зверь, я металась по дверью из стороны в сторону, не находила себе места, предчувствовала чуть ли не снятый скальп, ну или побритого под ноль ребёнка в лучшем случае.
Я прислушивалась, царапалась, рыла подкоп, умоляла пустить меня в парикмахерское логово, но отец и дочь подозрительно затихли.
Когда я выломала дверь, то есть ворвалась в ванную, то увидела смущённого Егора и обчекрыженную улыбающуюся Машу. Полголовы было выстрижено пучками. Как-бы-чёлка, где начиналась, там и заканчивалась — результат подравнивания кончиков волос.
В бешенстве, то есть в состоянии аффекта, я выхватила дочь из лап отца. Он наивно пробовал защищаться ножницами, но разве может такая мелочь остановить разъярённую мать?
В общем, это был первый и последний опыт Егора, как стилиста. А драгоценные волосы отрастали ещё полгода — и эти полгода мы снова маскировали Машу с помощью чадры, каски, шлема и тюбетейки.

Дякую, що ти було і було саме таким.
Дякую за пригоди, цікавості та відкриття.
В родину повернулася наша поранена машина, вона майже одужала і знову служить нам вірою та правдою.
Діти побували в трьох таборах, нас цілувало море, ми познайомилися з дивовижним Кам*янець-Подільським та Хотином, раділи життю на фесті Країна Мрій.
Відсвяткували Дні Народження Яна, Єгора, мій та нашої сім*ї. З*їли тонни клубніки, черешні та абрикос з грушами. Тепер ми законсервовані вітамінами на цілий рік.
Я була на двох чарівних тренінгах Марка Садовського, які змінили ДНК моїх душі й тіла. Єгор серйозно зайнявся спортом, пройшов програму-інтенсив, схуд, помолодшав, став ще гарнішим.
Марійка спасла дівчинку в таборі, яка почала задихатися.
Я прочитала “Шантарам” – неймовірну книгу, просто неймовірну..
Міла почала шкандибати на роліках, вивчати англійську мову та займатися акторскою майстерністю. Я, до речі, теж. А ще відкрила для себе бомбезну гру про життя Кеш Флоу.
У Марічки з Яном нові зачіски й нові спортивні досягнення.
У нас збулась сімейна фотосесія – цікавий досвід + увічнили себе назавжди Смайлик «smile» Нас запрошували на радіо, я почала готувати з радістю і багато.
Ян пише книгу, Марія продовжує створювати свій роман. А ще вона почала пити капучино і чаклувати пірги.

Мила зовёт Эдварда:
– Дорогой!
Маша встрепенулась:
– Не называй его “дорогой”, вы же ещё не женаты Click This Link.
– Ну он почти что муж, – смалодушничала Мила, и вдруг вспомнила важное: – Ой, Маша, а как же быть с тем мальчиком, которого я себе придумала, с которым мы поженимся в восемь лет? Слушай, Маш, можно я пока на Эдварде немножко поженюсь, а потом выйду замуж за того мальчика, когда его встречу. Пожалуйста!
– Но Эдвард должен уехать..
– Ну вот, только познакомились, а он так не наконец-то уезжает..

Прокинулася вранці.
Кам*янець-Подільський.
Міла стоїть посеред кімнати в квартирі, яку ми зняли на пару днів. Закрила очі, притиснула ручки до душі і молиться:
– Боже, дай Україні щастя і миру. Дай моїй Україні здоров*я і любові, Бог.

З Днем Свободи, Україно. Любові і волі нам simvastatin 40 mg tablet.