Весна.. Марійка перетворилась на справжнього підлітка – цілодобово слухає музику, постійно в навушниках. Шукає усамітнення, але з нашим табором це складно.
Ян закохався. Відчайдушно, симпатично, до самого неба. Всі думки про Неї. Всі подвиги в Її честь. І подобається в Ній все. Весна..
Міла вперше пішла до гуртка, де Яна і Марію вчать акторскій майстерності. Міла дуже переживала, бо дітям там 7 -12 років.
– А туди пускають таких як я, чотирьохрічних? Я їм покажу як я сміюсь.
Одягла намисто з рожевого бісеру, критично оглянула своє відображення в дзеркалі і хвилюючись, пішла.
Привітались з вчителем. Міла винирнула з хвилювання і сміливо сказала:
– А дивіться які в мене буси!
Через п*ять хвилин зняла їх:
– Щось мені спекотно в цих бусах..
Діти показували етюд – ніби ковзали по льоду. Раптом Марійка “провалилась в ополонку”. Ян кинувся її спасати, і теж провалився. Міла підійшла і обережно почала витягувати сестру та брата з уявної ополонки. Спасла Марію, а Ян судорожно булькнув і реалістично потонув у підлозі.
Міла насупилась, поставила руки в боки, грізно вимовила:
– А-ну перестань мене лякати! Я маленька дитина!!!
Коли йшли додому Міла розказувала свої враження:
– Все було добре, я трошки сильно всплакнула, два рази. А потім сказала вчительці: “Ти дуже хороша вчителька.” Мам, мені так хотілось, щоб їй було приємно.