на тренінгу

Багато цікавих речей ми з сином дізнаємось на тренінгі. Помічаю, яка неймовірна різниця між мною та Яном. Він одразу починає знання перетворювати в реальність, теорію – в практику.
Наприклад, тренер вчить нас правильно стояти, коли виходиш на центр аудіторії. Треба стати рівно, не смикатись, подивитися в очі людям і почати свою промову. Ян це одразу почав реалізовувати, більш того – ділитись цими знаннями з оточуючими.
Він підняв руку і розказав вчительці та дітям:
– Щоб відчувати себе впевнено, треба уявити ніби від ніг виходить коріння, і йде воно глибоко в землю. Тобто ти заякорився і стоїш, як дерево, міцно. А із рук твоїх – гілля, воно підіймається по стінах аж до стелі. Воно сильне, пружне. І відчуваєш, що все приміщення – твоє, вся атмосфера твоя!
Вже декілька днів клас Яна відповідає біля дошки за цими правилами.
Сьогодні дівчинка Віка вийшла відповідати і почала глибоко дихати.
– Приростаєш? – спитав в неї Ян.
– Так. Ще глибше хочу, – сказала дівчинка.
Вчителька підняла очі до стелі і промовила замріянно:
– Атмосфера..