Діти сидять за столом. Я дивлюся на новорічну ялинку під стелею, яка живе з нами з грудня. Під стелею – щоб коти її не розпотрошили та не вчинили акт вандалізму.
– Коли вже ми винесемо ялинку? – зітхаю я.
Ян знизує плечима.
– А давайте включимо гірлянду! – пропонує Міла.
Включаємо. І знову казка мерехтить різнокольоровими вогниками, і радість, і маленьке свято поруч.
– Зато наша ялинонька побачила весну..
